6 способів мотивувати дитину

Як часто ви зіштовхуєтеся з небажанням дитини виконувати прості та повсякденні доручення: прибрати іграшки, почистити зуби, зробити зарядку, написати домашню роботу? Дуже часто відмова від виконання подібних завдань пов'язана з відсутністю мотивації у дитини - вона не бачить вигоди від здійснення цих дій та прості вмовляння вже не допомагають. Розберімо проблему відсутності мотивації у дітей і способи мотивування з боку батьків.

Перегляд заохочень

Заохочення у вигляді кишенькових грошей, солодощів або дозволу пограти за комп'ютером - досить поширене явище. Однак в ньому приховані дуже небезпечні наслідки - заохочення викликає залежність, а усунення заохочення змушує дитину противитися виконанню дії, навіть якщо це приносило їй задоволення саме по собі.

Дослідження сучасних вчених показали, що діти, залюбки займаються малюванням, навідріз відмовлялися малювати після того, як їх кілька разів заохочували солодощами за малюнки, а потім прибрали заохочення. Іншими словами, будь-яка людина стає залежною від заохочення несвідомо.

Таким чином, слід бути дуже обережним щодо заохочень за виконання будь-яких завдань дитиною. Цей принцип все ще добре працює у короткостроковій перспективі - наприклад, щоб одноразово переключити увагу дитини, але дуже небезпечний при повторному використанні.

Заохочення легко замінити на мотивацію до отримання нових навичок. Насправді, дитині дуже цікаво та хвилююче отримувати будь-які нові навички та знання - варто лише дати їх в ігровій або інший захоплюючій формі. У подібних ситуаціях ніякі додаткові заохочення не будуть потрібні.

Спілкування з дитиною

Правильний діалог з дитиною здатен творити справжні чудеса з точки зору мотивації. Найважливіше у спілкуванні з дитиною - не ставити себе вище, а навпаки, намагатися мислити так, як зараз думає ваша дитина. В цьому випадку набагато простіше знаходити правильні слова мотивації та підтримки.

Ще одним важливим моментом є стиль спілкування: намагайтеся уникати наказового тону та виразів на зразок "ти повинен зробити домашнє завдання" або "тобі слід прибрати кімнату прямо зараз". Замініть накази на пропозиції та відкриті запитання до дитини. У цьому випадку діалог буде відкритим та ви зможете обговорити деталі, які заважають дитині виконати завдання у даний момент, але зможете мотивувати її до дії у найближчому майбутньому.

Вибір проти примушення

Ніхто не любить, щоб його дії повністю контролювали - і діти не є винятком. Важливий принцип правильної мотивації дитини - замінити примушування на усвідомлений вибір. Вибір не завжди повинен бути справжнім, іноді досить запропонувати альтернативу між чищенням зубів до або після сніданку - та дитина відчує самостійність.

Звертайте увагу на ті дії або заняття, які захоплюють та цікавлять дитину. Не критикуйте, не квапте та не вимагайте ідеального виконання завдань. Якщо дитині, наприклад, цікаво розкладати речі у шафі, то немає необхідності підганяти її або критикувати розташування речей - цим ви лише відіб'єте бажання наводити порядок. Радьте та направляйте, але дуже дозовано - так, щоб дитина не відчувала тиску вашого авторитету.

Адекватна оцінка можливостей дитини

Заохочення та покарання не мають сенсу у тому випадку, коли ви вимагаєте від дитини більше, ніж вона може виконати у даний момент. Мотивація до отримання нових знань та навичок не може бути побудована на заохоченні грошима або солодощами, та тим більше не може походити від страху перед покаранням.

Ніхто не знає вашу дитину краще, ніж ви - потрібно лише пам'ятати про обмеження дитячих навичок та знань у певний момент часу. Немає необхідності підганяти процес навчання лише тому, що інші школярі краще засвоюють предмети. Допомагайте та підтримуйте, але не вимагайте надможливого.

Гідна похвала

Одним з найважливіших елементів мотивації є своєчасна та гідна похвала. Насправді, кожна дитина бажає догодити своїм батькам, зробити щось приємне для них. Тому якщо ви будете підкреслювати подібні моменти похвалою, то у дитини сформується велика мотивація повторювати вдалі дії.

Важливо співставляти виконані дії з кількістю та рівнем похвали, щоб у дитини не формувалося викривлене сприйняття дійсності. За маленькі успіхи - проста та легка похвала, за великі досягнення - доцільна розмова про успіх дитини та те, як ви пишаєтесь цим.

Особистий приклад

У всіх аспектах виховання ми повертаємося до цього пункту - і не просто так. Ваш приклад значить для дитини більше, ніж будь-що інше у світі. Завжди пам'ятайте про те, що кожен ваш крок оцінюється та запам'ятовується - та буде повторений, нехай навіть несвідомо, вашою дитиною. Це складне почуття відповідальності, але ніхто не обіцяв вам легкої прогулянки!